голосно
71дзенькотіти — очу/, оти/ш і дзенькота/ти, очу/, о/чеш, недок. Підсил. до дзенькати. || перен.Голосно, весело говорити або щебетати …
72догукнути — ну/, не/ш, док., розм. Гукнути так голосно, щоб було чути на відстані …
73желіпати — а/ю, а/єш, недок., діал. 1) Кричати, сваритися. 2) Голосно плакати, ревти …
74завивати — I а/ю, а/єш, недок. 1) Пронизливо, тужливо вити. 2) перен. Утворювати звуки, подібні до виття (про явища природи). || Утворювати довгі, протяжні звуки (про механізми, машини і т. ін.). || Видавати довгу протяжну мелодію, звукові сигнали і т. ін.… …
75завити — I и/ю, и/єш, док. 1) Почати вити, завивати (про собак, вовків та деяких інших тварин). 2) перен. Почати утворювати звуки, подібні до виття (про явища природи). || Почати утворювати довгі протяжні звуки (про механізми, машини і т. ін.). || Почати… …
76заводити — I джу, диш, недок., завести/, еду/, еде/ш, док., перех. 1) Супроводжуючи, допомагати кому небудь або примушувати когось увіходити, підходити і т. ін. куди небудь, до чогось. || Відводити куди небудь на якийсь час. || розм. Втягувати, вкочувати,… …
77загримати — аю, аєш, док. 1) неперех., чим, у що і об що.Почати гримати, сильно стукати; загрюкати. 2) неперех. Почати голосно й сердито, роздратовано докоряти комусь, лаяти кого небудь. 3) перех., розм. Постійним гриманням, окриками, сваркою притупити чий… …
78загукати — I загук ати а/ю, а/єш, док. 1) перех. і без додатка. Почати гукати, вигукувати які небудь слова, звуки. || до кого. Звернутися до когось із чим небудь. || на кого, розм. Покликати, нагукати кого небудь. 2) неперех., на кого. Почати голосно лаяти… …
79загуркотати — очу/, о/чеш, загуркоті/ти, очу/, оти/ш, док. 1) Підсил. до загуркати. 2) Почати гучно, з гуркотом стріляти (про кулемети, гармати і т. ін.). 3) З шумом, гуркотом піти, побігти, поїхати і т. ін. || безос. 4) Голосно заговорити, закричати …
80заґелґотати — о/че і заґелґоті/ти, оти/ть, док. 1) Підсил. до заґелґати. 2) перен., розм. Почати голосно, збуджено говорити; закричати, загомоніти …
